Намисто, буси, коралі, бісери, монисто… Все це назви найдавнішої жіночої прикраси українок – намиста.

Для української жінки вийти на вулицю без намиста вважалося все одно, що вийти без одягу. На свято, до храму і навіть на поле… Завжди шию господині прикрашала низка намистин. Дівчата вірили, що намисто – це, насамперед, оберіг, захист від злих духів і недобрих людей.

За намистом можна було легко визначити соціальний статус жінки. Що більші намистини і що більше разок у нашийній прикрасі, то заможнішою була панянка.

Чи не найпоширенішим по всій Україні було коралове намисто. Червоні коралі на тлі української вишиванки –виглядали дуже красиво і вишукано.

Також дівчата носили скляні та перляні буси. Це були доволі коштовні прикраси, адже кожна намистина була розписана вручну. Такі прикраси були привілеєю лише найзаможніших панянок.

Куди ж без намиста з бурштину! Вважалося, що бурштин приносить здоров’я і покращує колір жіночого обличчя. Великі круглі намистини вирізалися ножем і нанизувалися на довгу нитку. Найчастіше їх носили разом із коралами.

Часто можна побачити серед намистинок монети або підвіски з хрестиками. Також дівчата популярним було намисто з бісеру.