Світлій пам'яті Василя Шворобея, українця, який жив і творив у Клайпеді і був активним членом української громади присвячуємо цю сторінку.

Вірші Василя Шворобея

ЗИМА

Прийшла зима. Сніги упали.

Замерзли ріки. І ліси,

Змінивши акварель краси,

Якою осінь їх вбирала,

Привітно клоняться гілками

До вдягненої в сніг землі,

До річки, що закута в лід,

Неначе до дитини мама. 

Хороші й вечори зимові:

На синім небі, як вогні,

Жевріють зорі. Наче човен

На морі, місяць в глибині

Безмежного небес простору…

І сяє місяць, сяють зорі…

І скрізь лежать сніги й сніги

Грудень 1951 р.

м. Костопіль, с. Підлужне

Моя Україна

Благодатний край: Дніпро і гори,

Ниви і луги, сади й ліси,

Неба синь і степові простори.

Край достатку, щастя і краси!

Край заводів, фабрик, териконів,

Домен, руд, вугілля і машин.

У труді, в невпинному розгоні,

У стремлінні до нових вершин!

Край пшениць безмежних і багатих,

І пісень, що липнуть по землі…

Тут щасливі люди в кожній хаті,

В кожнім місті, в кожному селі.

Чути гул турбін Дніпра-Славути

Колір неба – льон поліських нив.

І Шевченка слово не забуте!

Жде мій край відновлення, весни!

Весна 1953 р.

с. Головино

Надія, віра і любов –

моя Галина

Надії, Віри і Любові

В серцях людей звучать слова.

Надіємось і вірим знову,

І в нас любов завжди жива.

Надіятись завжди не пізно,

І треба вірити завжди,

І не шукать обставин різних:

Прийде любов, ти тільки жди.

Любов придумали в Росії,

Щоб не платити, а за “так”:

Щоб діточок як більш “насіять”

І зберегти собі п’ятак.

Надія, Віра і Кохання

Повинні з нами поруч йти.

І з малих літ, з самого рання

Нас захищати, берегти.

Імен жінок не мало модних –

Не хочу стати їх рабом…

Галина для мене сьогодні:

Надія, Віра і Любов !

9 вересня 2004 р.

м. Клайпеда

Недільній українській школі – п’ятнадцять років!

Від імені батьків вітаю

Недільну школу українську,

Де наші діточки вивчають

Нам рідну мову материнську!

П’ятнадцять літ – це малі роки,

Якщо рівняти їх з віками…

П’ятнадцять літ – це важні кроки

В роботі з нашими дітками !

До юних доходить слово

Франка, Шевченка і Тичини…

І чуєш українську мову

За сотні верств від Батьківщини !

Надія Лукіна, щоденно

Знання несеш ти, як богиння.

Ті в праці вчительській буленній

Знань України берегиння!

15 квітня 2006 р.